позбавлений почуттів

1) позбавлений почуттів; що не відчуває

2) нечутливий, бездушний, нечулий

* * *

1) позбавлений почуттів

2) нечуттєвий

1) позбавлений почуттів

2) нечуттєвий

1. n

1) спалах; яскраве світло

2) спалах, вибух (почуттів)

3) проблиск

4) мить

5) показний блиск, пишність

6) хвастощі, вихваляння

7) хвалько

8) розм. злодійський жаргон, арго

9) амер. коротке телеграфне повідомлення, блискавка

10) розм. перука

11) тех. задирка

12) тех. миттєва дія

13) атака кидком (фехтування)

14) дульне полум'я; спалах (пострілу)

15) військ. емблема з'єднання (частини)

16) тех. підняття води для проходження судна

17) калюжа; болотисте місце

2. adj розм.

1) строкатий, пістрявий, яскравий; крикливий; позбавлений смаку; дешевий

2) визивний

3) фальшивий, підроблений

4) злодійський

5) раптовий; скороминучий

6) надшвидкий, миттєвий

7) розм. що не дасть маху, не дурний

3. v

1) спалахувати, давати спалах; давати яскраве світло

2) блискати, виблискувати, блискотіти

3) раптом освітити; кинути яскраве світло

4):

to flash a glance at smb. — зиркнути на когось

5) промайнути; промчати; пронестися

6) раптово спасти на думку, сяйнути

7) повідомляти, передавати (по телеграфу, радіо)

8) подавати світловий сигнал, сигналізувати

9) розм. виставляти напоказ; хвастати, вихвалятися

10) підфарбовувати

11) тех. знімати задирки

* * *

1) спалах, яскраве світло; проблисковий вогонь; фoтo лампа. -блискавка; фотоспалах

2) яскравий вияв (почуттів, настрою)

3) мить; швидкий погляд; легка посмішка

4) показна пишність; icт. хвастовство, хвастощі; icт. хвалько

5) . злодійський жаргон, арго

6) суміш перцю з паленим цукром для підфарбування спиртних напоїв

7) коротке телеграфне повідомлення ( у газеті)

8) кiнo дуже короткий монтажний кадр; = flashback

9) cл. непристойне оголення ( чоловіка); ексгібіціонізм

10) тex. задирка, облой, грат

11) тex. миттєва дія; спалах

12) атака кидком ( фехтування)

13) дулове полум'я; спалах ( пострілу)

14) вiйcьк. емблема частини або з'єднання

15) cпeц. підйом води для проходу суден

16) тб. засвічення ( на екрані)

17) = flashbulb

18) cл. збуджений стан ( наркомана); наркотична ейфорія; приємне хвилювання; піднесений стан

19) = flashlight

1) сучасний, привабливий, шикарний; розкішний; aмep.; = flashy I

2) підроблений, фальшивий

3) icт. злодійський

4) раптовий; швидко виникаючий, минаючий

5) cпeц. надшвидкий, миттєвий

6) cл. який собі на умі, маху не дасть

1) спалахувати, давати спалах; давати яскраве світло; блискати, блищати

2) ( раптово) освітлювати; швидко спрямовувати або кидати яскраве світло ( на що-небудь); кинути ( погляд)

3) промайнути, пронестися, промчати; раптово з'явитися

4) раптово спасти на думку; промайнути (про думку, здогад)

5) повідомляти, передавати (телеграфом, по paд.)

6) подавати світловий сигнал, сигналізувати

7) виставляти напоказ, хвастати; хвалитися

8) підсвічувати

9) спалахнути, скипіти (flash out, flash up)

10) непристойно оголюватися ( про чоловіка); проявляти ексгібіціонізм

11) тex. знімати задирки

1) нерішучий, несміливий

2) байдужий; незацікавлений; позбавлений ентузіазму

3) сповнений суперечливих почуттів

* * *

1) нерішучий, несміливий

2) байдужий, незацікавлений; позбавлений ентузіазму; млявий

3) зі змішаними почуттями

1) неввічливий, нечемний; грубий

2) нецивілізований

* * *

1) неввічливий, грубий

2) cл. негромадянський; позбавлений громадянський почуттів

3) нецивілізований

1) неввічливий, грубий

2) cл. негромадянський; позбавлений громадянський почуттів

3) нецивілізований

Фоєрбах, Людвіг (1804, Ландсхут, Баварія - 1872) - нім. філософ, представник класичної нім. філософії. Закінчив Берлінський ун-т (1828), приват-доцент Ерлангенського ун-ту (1829 - 1830). Після опублікування праці "Думки про смерть і безсмертя" був позбавлений права викладання. Головним завданням своєї філософії Ф. вважав відповідь на питання - якою є справжня природа людини, як визначити її шлях до щастя? Для розкриття природи людини Ф. застосовує поняття любові. Любов, за Ф., - прояв активності самої природи, особливе чуттєво-емоційне піднесення, чинник самоутвердження людини у світі. Завдання філософії - допомогти людям стати щасливими шляхом об'єднання зі світом і між собою на засадах любові. Ф. розрізняє людську природу і людську сутність. Перша притаманна кожній людині і є сукупністю її сутнісних сил (почуття, розум, воля), потреб (головна - спілкування), пристрастей та прагнень (найсуттєвіше - прагнення до щастя) Л. юдська сутність виявляється лише через спілкування "Я" - "Ти". Соціальність як взаємодію і спілкування "Я" - "Ти" Ф. трактує на антропологічних засадах, не враховуючи суспільно-історичних закономірностей і відносин. Релігія, за Ф., закорінена в людській природі, в почутті залежності від зовнішніх (відчужених) щодо неї сил природи і суспільства, у прагненні до щастя, в уяві і фантазії. Людина обожнює сили, від яких чекає заспокоєння своїх тривог та здійснення бажань. Ф. доходить висновку, що релігія, компенсуючи те, чого людям не вистачає, їм необхідна, тому її належить замінити суттєво новою формою - Релігією людяності. Філософія історії Ф. має ідеалістичний характер. Різні періоди в історії людства пояснюються різними етапами в розвитку релігійних уявлень як ілюзорних форм свідомості, орієнтованих на компенсацію дефіциту щастя С. оціальні конфлікти, за Ф., породжуються суперечностями між релігіями і розв'язуються завдяки поступові людського розуму. Подальший прогрес людства Ф. вбачав в утвердженні нової філософії-релігії, що культивуватиме любов людини до людини як до Бога. Безсмертя принципово заперечував, вважав його марнотною мрією. Впровадження нової філософії-релігії має спиратися на просвітництво.

[br]

Осн. тв.: "Думки про смерть і безсмертя" (1830); "Про філософію і християнство" (1839); "Сутність християнства" (1841); "Основи філософії майбутнього" (1843); "Сутність релігії" (1845).